Проект "365" - Наші будні: тиждень №9

Не вже я встигла зробити пост вчасно по завершенню 9-го проектного тижня. Останнім часом я явно вибилась з правильного графіку публікацій, обіцяла поправитись не раз, але ось тільки зараз почало виходити. Чесно признаюсь вам друзі, що вже не уявляю як би то було без блогу, підсіла я на цю справу. Обіцяю скоро дуже цікаві пости окрім проекту, чекайте!!!

А тепер про тиждень...

ВЕСНА прийшла! Важко в це повірити, бо на вулиці досі холодно і сніжно, але вже пташки співати починають і сонечко вже частіше радує око. Тому нема часу сумувати і ми всіляко пробували розважати себе на цьому тижні.

Іменини. Обожнюю лютий місяць. Починається моїм днем народженням, плавно переходить в день закоханих, завершується іменинами (подвоюємо це свято, бо і мамулька у мене Світулька), а там і до восьмого березня рукою подати. Повезло моєму чоловікові, правда?! 8-)


Бажані гості. НАРЕШТІ до нас доїхали наші любі друзі, як давно ми на них чекали. Ця чудова, красива і сонячна сім'я подарувала нам суперовий настрій і дуже корисний подаруночок. Було так добре!!!


Весна прийшла. І в нашій домівці завівся весняний крілик, який полюбляє гризти морквинку. Треба ж форму до Паски набирати, хрум-хрум. 8-)


"Распішитєсь, получітє". Нам прийшла посилка. Я з дитинства не ходила на пошту за посилками, тому це було для мене як маленька розвага. Вдвічі приємніше було отримувати її, бо прислали її спеціально для донечки. Видно, що хтось вже давно чекає на початок прикорму і уважно ставиться до майбутніх маленьких споживачів, тому виробник часу не гає і заздалегідь про свою рекламу дбає. Їм перспективно, а нам приємно.


Нозі. Yahoo!!! Новим досягненням і подією дня, стало смачне погризування-полизування-посмокчування маленьких солодких ніжок. Скільки ж сил та часу ми витритали на виснажливі тренування, але результат цього вартий! Ааааааааааааа ))))))


Масляна. І наша сім'я не забула про проводи зими та зустріч весни. Як заведено у "широкий четвер" ми ласували свіжоспеченими мною млинцями, запиваючи всю цю смакоту холоднющим кваском.


Мріялося і збулося. Я так давно мріяла запустити повітряний ліхтарик, планували ми це на 14 лютого цього року, але ми захворіли і святкували вдома. Звичайно я засмутилась, а згодом і забула. Але як несподівано і приємно було мені, коли чоловік запросив на вечірню прогулянку і подарував мені своє велике червоне серце.


P.S. Barry White - THE BEST!!!

Проект "365" - Наші будні: тиждень №8

Присвячується сім'ї...

Суботній вечір. Цей вечір ми з донечкою провели самі. Наш татко поїхав гуляти на весілля в Стрий, на яке планувалось попасти всім трьом, але ще не оклигавшись після хвороби, ми вирішили залишитись вдома. Було тепло і затишно спати в ліжечку з донею. Це вперше, коли Анютка спала зі мною всю ніч. Вже така доросла...

Всі вдома. В неділю ми зустрічали татка. Приготували смачну лазанью на вечерю і просто раділи.

Татусик. 18.00 - маяк в скайп "дівчатка, вже виїжджаю", 18.45 - звук відкриваючихся дверей, голос з коридору "кукусіки, я вдома.", 19.00 - доня цьомає татуся і нема щирішою миті для мене на світі, ніж спостерігати за цією картиною, люблю їх...

Маленька дівчинка. Анютка любить дуже все, що пов'язано з купанням. Останнім часом просто неможливо її відірвати від рушничка. Вона вовтузиться, крутиться, розкривається, а потім закручується знову і так може тривати цілу вічність. Правду кажуть, чим би дитя не тішилось, лише б не плакало!

Бабуся. Бабуся втекла з роботи і приїхала побавити маленького сплюшка, який прокинувшись в обід, ну дуже здивувався і зрадів бабусиним цьомчикам.


Перша бага знайдена. В нашому арсеналі іграшок з'явилась нова і дуже цікава. Це "бага", мама QA не могла дитині не купити чогось такого, щоб нагадувало про її роботу. Але іграшка дійсно цікава і змушує задуматись, як той механізм працює. Маленьке сонечко в середині кульки нічим не прикріплене і починає швидко крутитись тільки тоді, коли малеча покрутить кульку. Доня розгадала цю головоломку.

Дай п'ять. На цьому тижні нам виповнилось рівно п'ять місяців. Ми стали ще кмітливіші, рухливіші і мега цікаві. Ось такі ми тепер дорослі 8-).


P.S. Just the way you are...

Проект "365" - Наші будні: тиждень №7

Привіт!!!

Як справи? Надіюсь усі провели гарні вихідні і ніхто не хворів, як ось ми...Тиждень перед цим був сповнений радощів і тепла: святкували моє день народження, потім день закоханих, а під кінець ми захворіли. Прийшлось посидіти вдома, але не зважаючи на кашлі і соплі, нам було весело. Ми з донечкою відчули себе справжніми ведмедиками, які сховались від всього і від всіх в своїй затишній норці, пили гарячий чай і тепле молочко, та гріли нозі під ковдрою, а татко ніжно турбувався про нас...

Свято наближається. Гарне свято, коли воно твоє. Коли поруч люди, яких любиш ти, і які люблять тебе. І відчуття щастя, коли вже в самі перші хвилини початку дня чи то скоріше ночі святкування, коханий чоловік і донечка САМІ перші вітають і цілують. А ще не можливо описати той позитив, коли доня побачила повітряну кульку, такого сміху ми ще ніколи не чули. Ось вона РАДІСТЬ!!!

25. Двадцять п'ять - це багато чи мало?! Достатньо, щоб відчути себе НАЙЩАСЛИВІШОЮ ЛЮДИНОЮ, ДРУЖИНОЮ і МАМОЮ!!!


Свєтік-цвєтік. Зажди обожнюю день після свята, переважно подобається частина, де можна насолодитися гарно проведеним часом, потішитись подарункам і квітам та релакснути, якби ще прибирати не треба була, ах...


Love is ... Нема в світі кращого подарунка ніж щире та взаємне кохання. Це почуття робить нас кращими і наповнює сенсом все, що ми робимо. А з часом приносить свої плоди - чудових кіндер-сюрпризиків. Але не треба забувати, що ми молоді та сповнені пристрасті люди, закохані люди! ...(blush)...

Хворі носики. Не знаю як, але мама-носик прихворіла, а маленький носик вирішив пошморгати за компанію. Валялись в ліжку, пили чай, дивились мультики та набирались сил.

Веселощі. Коли хворієш, то час немов би безкінечний і не цікавий. А ми вирішили з донечкою не сумувати, а стати метеликами і політати.

Миловаріння. Був час, було натхнення, ось результат. Процес не складний, є пару нюансів, але якщо є бажання пофантазувати, то миловаріння якраз дуже підійде. Головне якщо не гарно, то функціонально сто відсотків. 8-)

P.S. "Люди - это такие медведи, которые всё время ходят на задних лапах и могут снять с себя шкуру..."

Проект "365" - Наші будні: тиждень №6

Yahoo!!! Святкувала на вихідних свою чверть століття, тому все самі розумієте 8-)* Ну а тиждень перед цим був дуже сімейним і домашнім...

МК від Zabahanku. Як давно ми планували цю зустріч, і нарешті вона відбулась. Головна рукодільниця Оксанка зібрала нас для проведення майстер класу з ліпки із полімерної глини. Для мене це був зовсім невідомий процес. Але завдяки вмінню зацікавити і головне навчити, Сяня дуже потішила усіх нас. Ми пробували ліпити різноманітні предмети, фрукти, квіти, солодощі. Мені вдалось зробити сережки у вигляді рукавичок і пару кольорових лизаків(планую зробити солодкі брелки). Нехай до ідеалу нашим виробам ще далеко, але всі отримали море задоволення від приємної компанії та певні навички на майбутнє.


Забаганочка. Тижня два тому я писала, що почала вишивати. Тепер все готово. Вишила я швидко, віднесла роботу в багетну майстерню і вуаля. Безмежно рада, що все вийшло як забажалось. Тішуся, бо дуже хотілось зробити такий символічний подаруночок для самої коханої в світі донечки.


Вакцинація. Я дитина медиків. Три покоління лікарів налічує моя сім'я, тому до усіляких медичних аспектів, ставимося дуже серйозно і відповідально. На днях їздили в дитячу поліклініку на друге щеплення. Доня вела себе чудово, посміхалась і співала до тьоті лікарки, але від обіди, що добра тьота вколола нам ніжку, трошки поплакала. Але наш малесенький смішнурік не вміє довго сумувати, за хвилин п'ять ми вже знову сміялись.

П.С. Якщо уважно глянути на фотку, то можна побачити наш "бойовий" пластер))))))

Макарони. Дуже люблю макарони, а ще люблю шпинат. Тому італійська паста зі смаком шпинату в поєднанні з вершковим соусом - одна з моїх найулюбленіших страв. Потішила себе і чоловіка, а головне це просто, швидко і смачно.


Пан Коцький. Після вакцинації за порадою лікаря, ми два дні були вдома. В донечки вже є звичний графік обіднього сну, зазвичай в цей час ми гуляємо у парку. Доня в ліжечко спати, а я бавитись з Аміком. Він вже такий дорослий, важко повірити, що колись він вміщався в мене у долоні.


Свєточка. Планові закупи памперсів, забіг в відділ іграшок і що я бачу: "Кукла Светочка. В воде поёт и разговаривает". "Улыбнуло" 8-)


Покаталки. Погодка в п'ятницю видалась не дуже прогуляноковою для візочка, тому татусик вирішив нас прокатати на машинці. Тішились всі!


P.S. Доня любить співати разом з Beyounce, особливо гарно виходить приспів 8-)

З днем народження, Світланка!

Ми з Анічкою щиро вітаємо тебе з днем народження, з 25-літтям. Бажаємо міцного здоров'я, щоб недоспані ночі компенсувались щирою усмішкою нашої донечки. Бажаємо кохання і любові, які ми даруєм і будем дарувати кожен день. Бажаємо успіхів і натхнення у всіх твоїх починаннях. Бажаємо, щоб кожен день починався з усмішки і хорошого настрою. Щоб на душі завжди була весна і співали пташки, а в домі затишок і спокій, кохання і любов! Ми тебе дуже-дуже любимо!!!

P.S. А особисто від себе хочу подякувати за прекрасну донечку.

Проект "365" - Наші будні: тиждень №5

Всім привіт!!! А я вже вдруге спізнююсь з публікацією, вибачайте... Це я від задоволення і гарно проведеного тижня, набираюсь сил та натхнення, щоб все гарнесенько описати. Отже, як це було...

Перші квіти. Люблю свого чоловіка, він у мене дуже уважний і часто нагадує мені, що "цвєточно-канфєтний" період в житті пари може бути тоді, коли їм цього забажається. І справді, скільки радості і тепла несе малесенький букетик підсніжників, подарований посеред зими, а особливо коли це перші квіти в новому році...


Ліс. Вирішили подихати справжнім чистим повітрям. Зимовий ліс - це справжня казка, але холодно трохи, брррррррррр...


Друзі. Дружні зустрічі завжди сповнені теплом і посмішками. Маю давніх друзів і нових. Радію, що на роботі можна не тільки працювати, але і дружити!!!


В гості. Хто куда, а ми в гості до дуже позитивної, милої сім'ї. Було дуже весело, ми смакували смачну лазанью, грали в скрабл і просто насолоджувались гарною компанією. Дякуюємо Вам, Ткачики!!!!


Вдома. Я думаю,що кожен з нас досі називає і відчуває себе по-справжньому вдома , коли приїжджає до батьківської домівки. Гостювали у моїх батьків, милувалась видом з вікна моєї кімнати, ностальджі...


Колекція. Знайшла час впорядкувати свою "солодку" колекцію. Нарахували 460 екземплярів, плюс-мінус дві-три штучки, які Амік вміло стягнув зі столу. А які у вас колекції, ану розповідайте?! 8-)


Крутик-вертик. Донечка не перестає нас дивувати своїми здобутками. Росте майбутня гімнастка, а може брейкдансер 8-)


P.S. When the stars go blue...

Проект "365" - Наші будні: тиждень №4

Oops...трошки припізнилась, вибачайте. Обіцяю наступного тижня виправлюсь, чесно-чесно! Аж не віриться, що добігає кінця перший місяць нового року. Цей місяць пройшов для нас під девізом "3F" - "Family, Friends and Fun". Дуже-дуже радію цьому!

Сім'я. Люблю розпочинати проектний тиждень з теплих моєму серцю сімейних фотографій. Це був один з тих чудових зимових днів, який ми провели разом, блукаючи затишними вуличками нашого гарного міста Львова.

Купи-купи. Тиждень розпочався зі свята. Нашій донечці Анютці виповнилось чотири місяця і в подарунок від татка вона отримала круг. Не простий, а для немовлят. Святковий заплив відбувся в святковій обстановці і був суцільним позитивом для всіх!

Гаррі Поттер по-львівські. Ну чим вам не "Косий провулок" з магазинами для магів, ось вам і "Королівство Вин" і чудо-баси))))))


І знову подарунки. На минулому тижні наші друзі презентували доці подарунковий купон. Майже тиждень доню цікавив кольоровий папірчик, який лежав на поличці біля ліжечка. І зрозумівши її натяк, що треба би було вже давно за подарунком прогулятись. Тим і зайнялись, поєднали приємне з корисним. Анютка приймала активну участь у виборі подарунка. Скоро покажемо))))))


Наробила мама дєл. Ну ось як це було... Пішли ми з донєю гуляти, гарно покатались по місту, вернулись і до хати потрапити не змогли...Я зламала дверний замок. Ну я просто не тим боком засунула ключ, а зламали його майстри, які ремонтують балкони у нас в дворі і які визвались мені допомогти. Після чого вони ж пробували відкрити мені двері ломіком, марні були їх старання, і опа, пан Василь згадав, що в його арсеналі є БОЛГАРКА (для дівчат: болгарка - це така штука, що залізо розпилює)...ну далі ви самі розумієте, що було) І прикро і весело, чоловік довго слухав мою розповідь, складаючи залізний пазл з нашого замка.


Гламурна штучка. Їздили в гості і користуючись нагодою, вигуляли наш гламурненькій костюмчик. Періс Хілтон сховається))))))


Котонянь. З того часу, як нас стало троє, наш котик Амік, який є вірним другом та антистресовою таблеткою, тепер ще і виконує роль няні для доні. Він завжди наглядає біля ліжка, коли вона катуляється або пробує повзти, і першим біжить кликати на допомогу, якщо доня починає плакати. Люблю його!


P.S. Let It Snow...