пʼятниця, 4 березня 2011 р.

Проект "365" - Наші будні: тиждень №9

Не вже я встигла зробити пост вчасно по завершенню 9-го проектного тижня. Останнім часом я явно вибилась з правильного графіку публікацій, обіцяла поправитись не раз, але ось тільки зараз почало виходити. Чесно признаюсь вам друзі, що вже не уявляю як би то було без блогу, підсіла я на цю справу. Обіцяю скоро дуже цікаві пости окрім проекту, чекайте!!!
А тепер про тиждень...
ВЕСНА прийшла! Важко в це повірити, бо на вулиці досі холодно і сніжно, але вже пташки співати починають і сонечко вже частіше радує око. Тому нема часу сумувати і ми всіляко пробували розважати себе на цьому тижні.

Іменини. Обожнюю лютий місяць. Починається моїм днем народженням, плавно переходить в день закоханих, завершується іменинами (подвоюємо це свято, бо і мамулька у мене Світулька), а там і до восьмого березня рукою подати. Повезло моєму чоловікові, правда?! 8-)


Бажані гості. НАРЕШТІ до нас доїхали наші любі друзі, як давно ми на них чекали. Ця чудова, красива і сонячна сім'я подарувала нам суперовий настрій і дуже корисний подаруночок. Було так добре!!!


Весна прийшла. І в нашій домівці завівся весняний крілик, який полюбляє гризти морквинку. Треба ж форму до Паски набирати, хрум-хрум. 8-)


"Распішитєсь, получітє". Нам прийшла посилка. Я з дитинства не ходила на пошту за посилками, тому це було для мене як маленька розвага. Вдвічі приємніше було отримувати її, бо прислали її спеціально для донечки. Видно, що хтось вже давно чекає на початок прикорму і уважно ставиться до майбутніх маленьких споживачів, тому виробник часу не гає і заздалегідь про свою рекламу дбає. Їм перспективно, а нам приємно.


Нозі. Yahoo!!! Новим досягненням і подією дня, стало смачне погризування-полизування-посмокчування маленьких солодких ніжок. Скільки ж сил та часу ми витритали на виснажливі тренування, але результат цього вартий! Ааааааааааааа ))))))


Масляна. І наша сім'я не забула про проводи зими та зустріч весни. Як заведено у "широкий четвер" ми ласували свіжоспеченими мною млинцями, запиваючи всю цю смакоту холоднющим кваском.


Мріялося і збулося. Я так давно мріяла запустити повітряний ліхтарик, планували ми це на 14 лютого цього року, але ми захворіли і святкували вдома. Звичайно я засмутилась, а згодом і забула. Але як несподівано і приємно було мені, коли чоловік запросив на вечірню прогулянку і подарував мені своє велике червоне серце.


P.S. Barry White - THE BEST!!!