Проект "365" - Наші будні: тиждень №13

ВеснАааааааааа в душі, ля-ля-ля!!! Ми гуляємо та співаємо, їздимо в гості до бабусі, бачимось з друзями, навіть про світське життя вдалось згадати. Але досі продовжуємо як "Робінзони" закреслювати дні календаря до приїзду нашого татуся. Лишилось ще якісь два тижні і ми будемо щасливі по-справжньому, бо ми будемо РАЗОМ!!!

Білі мухи. Прокинулись ми в суботу і згадали, як то ми зимували цього року. На такій настрій нас надихнули "білі мухи", які зненацька захопили наше місто. Було навіть досить прохолодно, тому ганяли чаї в теплій домашній обстановці.

Вулички. В неділю і сліду від снігу не було. Тому вирішили з доцею погуляти затишними старими львівськими вуличками, які оточують нас зі всіх сторін. Було приємно знайти поруч нашої домівки такі затишні місця, про які раніше я навіть не здогадувалась. От хто з Львів'ян мені відповість, де то такий маленький замок в центрі міста можна відшукати ?!(підказка, що то в центрі)

Весняна фотосесія. Приїхала наша люба подруга Альонка з Москви. Скільки всього нам вона надарувала, а головне гарний настрій і чудові фотографії з сонячної дівочої прогулянки. Давно ми так не позували, чекаємо на татка.

Рожева квіточка. Перейшли на весняний гардеробчик. Нарешті вигуляли новеньку шапочку. Яка є особливою, бо прикрасили ми її валяною квіточкою зробленою спеціально для Анютки нашою милою ОлінькоюЧ. Вийшло чарівно!!!

Сніданок чемпіона. Ну напевно всі очікують на фото каші і енергетичного коктейлю, це було б логічно. Кращого сніданку для спортсмена годі придумати, а от для матусі-чемпіона краще за морозиво, може бути тільки морозиво на сніданок. От така чудова середа 8-)

Маша і Даша. Зустрілись пузіки, які вісім місяців працювали разом, відправляли один одного у відпустку і народились з різницею лише в три дні. Даша і Аня ще будучі в животіках познайомились, бо мамуськи разом працювали. І ось нарешті ми вирішили познайомити карапузів. Було весело спостерігати, як два маленьких сонечка знайомляться. Такі вони кумедні і щирі...

Вихід в світ. О, хто би думав і гадав, що я потраплю на таку гламурну подію цієї весни, як LFW Львів Фешен Вік. Але так сталось. Альонка запросила і в мене з'явилась нагода вийти в люди, як то кажуть "себе показати, та на інших подивитись". Але то було не "подивитись", а "поглазєть", але думаю про то я ще напишу пізніше. Вирвалась я в цей світ на дві годинки, а потім як попелюшка перетворилась знову на матусю. Нема нічого краще піжамки, тапків і безладу на волоссі, який зробила мені моя донечка. От такій у мене гламур тепер)))))

P.S. Les Feuilles Mortes ...